Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.418.120.16-45

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изложены результаты исследования клинического течения реактивных артритов у детей с сопутствующей HBV-инфекцией. Показан высокий удельный вес больных с указанной сочетанной патологией в общей структуре находящихся на стационарном лечении по поводу воспалительных заболеваний суставов. Приведен дифференцированный анализ жалоб, анамнеза заболевания, анамнеза жизни, показателей объективного суставного статуса и активности артрита с последующим их сравнением между детьми, инфицированными и не инфицированными вирусом гепатита В. Описаны особенности течения реактивных артритов с HBV-инфекцией, в том числе - в зависимости от ее фазы. Указана совокупность признаков, наличие которой может быть предлогом для проведения дальнейшего диагностического поиска с целью уточнения возможной этиопатогенетической роли вируса гепатита В в возникновении заболевания.

Изложены результаты сравнительного исследования функционального состояния печени, лабораторных показателей системной эндотоксемии и иммунитета между детьми, больными реактивным артритом с HBV-инфекцией, и детьми, у которых при этой патологии данных про инфицированность вирусом гепатита В не было. Показаны более значимые патологические изменения у детей с HBV-инфекцией. Указана важность корректного установления факта синдрома цитолиза гепатоцитов и их микросом у больных реактивными артритами. Представлены коррелятивные связи между уровнем "средних" молекул и формализированными интегративными показателями эндогенной интоксикации у детей при сочетании артрита и HBV-инфекции. Показано, что иммунные нарушения у них в целом сходны с таковыми, которые наблюдаются у больных с хроническим гепатитом В. Обращено внимание на возможность различного типа Т-хелперного ответа организма в зависимости от фазы вирусной активности.

Изложены результаты сравнения клинического течения ювенильного ревматоидного артрита (ЮРА) у детей, инфицированных и не инфицированных вирусом гепатита В. Приведен дифференцированный анализ жалоб, анамнеза заболевания, анамнеза жизни, основных клинических синдромов, качества висцеритов, объективного суставного статуса и активности заболевания. Определены особенности показателей отечественных критериев активности ЮРА и показателей активности по индексу DAS 4. Установлено возможное влияние фазы HBV-инфекции на развитие того или иного варианта дебюта ЮРА и отсутствие этого влияния на активность болезни в целом. Показано, что окончательная диагностика сочетанного течения этих двух заболеваний возможна только после проведения специального иммуноферментного исследования.

Изложены результаты сравнения функционального состояния печени, синдрома эндогенной интоксикации и ряда показателей иммунитета у больных ювенильным ревматоидным артритом (ЮРА), инфицированных и неинфицированных вирусом гепатита В. Показано, что более выраженный цитолитический синдром у детей, больных ЮРА с HBV-инфекцией, является причиной снижения у них белково-синтетической и детоксикационной функций печени. Отмечено, что при сочетании указанной патологии нарушения иммунитета имели неспецифический характер: ряд показателей обладали признаками, присущими ревматоидному артриту и HBV-инфекции, а ряд других - были нехарактерны ни для одного из перечисленных заболеваний.

Вивчено перебіг інфекційно-алергічного та ювельнільного ревматоїдного артритів (ЮРА) на тлі HBV-інфекції. Установлено, що за умов поєднання зазначеної патології мають місце певні клінічні особливості суглобового синдрому, показників активності ревматичних захворювань, функціонального стану печінки, ступеня системної ендотоксемії, параклінічних параметрів імунітету, рівня ендогенного гамма-інтерферону. Запропоновано диференційовані підходи до лікування таких дітей, що передбачають застосування протиревматичних препаратів з якомога меншою гепатотоксичною дією, терапевтичного комплексу - для дітей, хворих на інфекційно-алергічний/реактивний артрит з супутнім інфікуванням вірусом гепатиту B, препарату системної ензимотерапії "Вобензим", а хворим на ЮРА - стимулятора синтезу ендогенного інтерферону аміксину. За цього у випадку реплікативної активності HBV-інфекції запропоновано не застосовувати синтетичні інтерферони, а вплив на вірус гепатиту B забезпечується дією ламівудину. Показано позитивну динаміку виявлених клініко-параклінічних синдромів за результатами лікування. Здійснено катамнестичне дослідження хворих на ЮРА на тлі HBV-інфекції через 6 - 12 місяців та виявлено стійкий ефект проведеної терапії завдяки відсутності прогресування активності та рентгенологічної стадії ювенільного ревматоїдного артриту, а також сероконверсію хронічного гепатиту B у певної кількості хворих.

Обстежено 76 дітей, які знаходилися на стаціонарному лікуванні з приводу реактивного артриту. У 17-ти з них верифіковано той чи інший перебіг HBV інфекції, у 2-х - HCV інфекцію. Проведено порівняльний клінічний аналіз перебігу реактивного артриту на тлі HBV інфекції. Показано, що діагностика цієї патології за допомогою клінічних критеріїв є складною та стає можливою за рахунок детального аналізу перебігу артритичного синдрому, виявлення ознак гепатиту й урахування супутньої хронічної соматичної патології. Основна роль у діагностиці HBV інфекції залишається за серологічним обстеженням сироватки крові.

Зазначено, що під спостереженням знаходилося 204 дитини, хворі на хронічний вірусний гепатит (ХВГ) і 11 - на хронічний гепатит C (ХГC). Позапечінкові прояви спостережено у 21 % хворих: зміни шкіри (21,0 %), суглобовий синдром (10,7 %), геморагічний васкуліт (6,3 %), хронічний гломерулонефрит (1,4 %), вузликовий периартеріїт (0,9 %). Вираженість і частота позапечінкових проявів у разі ХГВ і ХГС корелювала з активністю запального процесу в печінці. Основою лікування позапечінкових проявів є противірусна терапія, в разі системних уражень - разом з коротким курсом кортикостероїдної терапії.

Викладено клініко-параклінічні передумови застосування хворим на ювенільний ревматоїдний артрит у поєднанні з HBV-інфекцією препарату системної ензимотерапії "Вобензим" та стимулятора синтезу ендогенного інтерферону "Аміксин" поряд з базисним лікуванням зазначеної ревматичної та інфекційної патології. На підставі аналізу показників активності ревматоїдного процесу, динаміки функціонального стану печінки, ступеня системної ендотоксемії, параклінічних показників імунного статусу, вмісту ендогенного інтерферону-гама та катамнезу рентгенологічної стадії захворювання показано доцільність включення вобензиму й аміксину до терапевтичних схем лікування асоціації ювенільного ревматоїдного артриту та HBV-інфекції.

Гострі лейкемії займають провідне місце серед онкогематологічних захворювань та на сучасному етапі є однією з найскладніших та найактуальніших проблем в педіатрії. Знання питань ранньої настороженості та діагностики цієї патології є запорукою успішного лікування та правильного діагнозу. Наведено приклад методичної розробки теми гострих лейкемій у дітей для студентів шостого курсу медичного факультету.

Показано значення глобалізаційних процесів на освітні реформи в Україні, викладено основні передумови виникнення Болонського процесу і створення Європейського простору вищої освіти. На основі власного досвіду і даних літератури висвітлено переваги та позитивні освітні тенденції, які одержала наша держава з часу підписання об'єднавчих європейських угод, проаналізовано їх реальні та потенційно можливі негативні наслідки.

Показано вплив глобалізаційних процесів на освітні реформи в Україні, стисло викладено основні передумови виникнення Болонського процесу і створення Європейського простору вищої освіти. У першій частині цієї публікації на основі власного досвіду і даних літератури висвітлено переваги та позитивні освітні тенденції, які одержала наша держава з часу підписання об'єднавчих європейських угод, а в другій - проаналізовано їх реальні та потенційно можливі негативні наслідки.

Зазначено, що нестероїдні протизапальні лікарські засоби є однією з найважливіших фармакологічних груп, які знайшли своє найширше використання в дитячій ревматології. Володіючи дуже важливими для цієї галузі медицини протизапальними, аналгетичними і жарознижуючими властивостями, ці препарати перекривають майже весь спектр основних симптомів, характерних для захворювань ревматичної природи. Описано механізм їх дії, показання до використання і відомі протипоказання. Проведено порівняльний аналіз нестероїдних протизапальних лікарських засобів, дозволених до використання в дитячій практиці в країнах Північної Америки і Європи. Показано основні розбіжності між селективними та неселективними блокаторами циклоогсигенази, проаналізовано їх переваги та недоліки. На основі сучасних даних показано найважливіші правила стосовно тривалого і безпечного використання препаратів цієї групи з акцентом на попередження їх побічної дії.

Зазначено, що реактивні артрити є найбільш поширеною ревматичною патологією дитячого віку. Незважаючи на цю обставину, загальноприйняті міжнародні рекомендації стосовно їх класифікації, діагностики і лікування є відсутніми. На даний час добре відомо тільки, що реактивні артрити є наслідком різноманітних вірусних та бактеріальних інфекцій, проте патогенетичні механізми і клінічний перебіг вивчено недостатньо, а лікування базується в основному на протизапальних препаратах, іноді глюкокортикоїдах чи, значно рідше, базисних протиревматичних препаратах. В останні роки стало відомо, що прогноз за реактивних артритів не завжди є таким вже і сприятливим: рецидиви чи його трансформація в хронічні ювенільні артрити не є великою рідкістю. Враховуючи вищевикладене, розглянуто сучасні наукові дані стосовно механізмів розвитку цього захворювання, його діагностику з переважним акцентом на особливості клінічного перебігу залежно від гіпотетичного етіологічного чинника артриту та сучасних підходів до лікування.

Представлено результати порівняльного вивчення особливостей системних та регіонарних розладів кровотоку у хворих із облітеруючим атеросклерозом нижніх кінцівок у стадії декомпенсації. Констатовано виражені зрушення реологічних та ряду біохімічних показників крові. Описано певні зміни клітинного складу та вмісту газів крові у тканинах, розміщених дистальніше атеросклеротичної оклюзії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р419.180.11-3 + Р514.16-3

Рубрики:

Ревматичні артрити і поліартрити

Вірусні гепатити. Епідемічний гепатит (хвороба Боткіна). Вірусні гепатити А, В, С та інші

Шифр НБУВ: Ж24388 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В міжнародному та часовому аспектах надано низку термінологічних і класифікаційних розбіжностей стосовно нозологічної приналежності та діагностики ювенільного ревматоїдного артриту. Проведено їх стислий огляд та аналіз. На основі літературних даних і власної клінічної практики показано основні переваги і недоліки кожної з найвідоміших на сьогодні сучасних рекомендацій у можливості ранньої діагностики цього захворювання і діагностики його окремих варіантів взагалі. Зроблено висновок, що в такій ситуації першорядного значення набувають особисті якості лікуючого лікаря, його знання, клінічний досвід, здатність до критичного аналізу кожного випадку тривало протікаючого артриту та вдумливе поєднання всіх сучасних течій розвитку сучасної ревматології.

В історичній послідовності викладено основні етапи розвитку дитячої ревматології з особливим ухилом на передумови виникнення терміну "ювенільний ревматоїдний артрит" (ЮРА). Зазначено причини виокремлення цього захворювання з аналогічної патології суглобів у дорослих. Показано еволюцію номенклатури ЮРА, починаючи з 1946 р. і до наших днів. Розглянуто причини введення терміну "ювенільний ідіопатичний артрит". Викладено класифікаційні та термінологічні розбіжності щодо патології у різних країнах світу. Показано внесок визначних вчених і міжнародних організацій у вивчення цієї проблеми. Звернено увагу на проблемні питання трактування номенклатури хронічних захворювань суглобів дітей в Україні та світі. Зроблено припущення, що вже найближчим часом буде запропоновано нову номенклатурну та класифікаційну платформу ювенільних артритів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Описано випадок дебюту та перебігу рідкісного ювенільного дерматоміозиту (ЮДМ). Особливість цього випадку полягає в тому, що хвороба розпочалася з домінування ознак вираженої інтоксикації, виразково-некротичного ураження язика та анасарки. Типові шкірні клінічні прояви хвороби були відстрочені на один місяць. Лабораторне дослідження виявило підвищення рівня показників гострої фази запального процесу та титрів антинуклеарних антитіл, а серед ферментів, специфічних для міопатичного синдрому, позитивною виявилася тільки збільшена активність аланінамінотрансферази. Електроміограма будь-яких порушень не зафіксувала. Через 2 роки констатовано коморбідність хвороби з простою формою псоріазу. Тривале (семирічне) спостереження надало можливість констатувати хронічний аміопатичний перебіг хвороби. Показано, що використання стандартного лікування метилпреднізолоном, метотрексатом і плаквенілом у такому випадку виявилось недостатньо ефективним. Наведено огляд літератури щодо інших нетипових варіантів прояву та перебігу ЮДМ і здійснено порівняльний клінічний аналіз цього клінічного випадку з іншими подібними спостереженнями. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом зазначеної у роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дитини. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

У першій частині статті описано рідкісний випадок дебюту та перебігу ювенільного дерматоміозиту. У другій частині проведено порівняльно-клінічний аналіз результатів власного спостереження з іншими аналогічними повідомленнями. Увагу зосереджено на атипових варіантах початку захворювання, зокрема ознаках вираженого інтоксикаційного синдрому, геморагічно-некротичного висипу, анасарки, ураження ротової порожнини у вигляді стоматиту та виразково-некротичного глоситу. Показано труднощі ранньої діагностики хвороби на тлі відстроченої маніфестації патогномонічних шкірних проявів і відсутності достовірних ознак міопатичного синдрому. Визначено клініко-лабораторні особливості аміопатичного ювенільного дерматоміозиту зі стійким ураженням шкіри. Наведено 3 диференційовані плани-рекомендації фахівців Північноамериканського альянсу дитячого артриту та ревматологічних досліджень у педіатрії щодо лікування хворих, у котрих ніколи не було ураження м'язової тканини та тих, у кого клінічні прояви міопатії спостерігалися тільки в перші місяці хвороби. Простежено сучасні тенденції досягнень і прогалин щодо класифікації, діагностики та лікування різних форм ювенільного дерматоміозиту. На підставі огляду та аналізу наукових публікацій висвітлено можливі прогностичні наслідки аміопатичної форми захворювання у дітей. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом зазначеної у роботі установи. На проведення досліджень було отримано інформовану згоду батьків дитини. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.